"Зірочки"

Ледве ясне сонечко скотиться додолу,

ледве вечір присмерком вкриє ліс і поле,

як на небі синьому, понад цілим світом,

ми, веселі зірочки, вогники засвітим.

Безліччю ліхтариків сяєм над землею,

сонну землю пестимо ласкою своєю.

У степах мандрівникам і плавцям у морі

ми дорогу вкажемо в синьому просторі.

А маленьким діточкам, що лягають спати,

ми хорошу казочку будем повідати,

щоб їм сни приснилися радісні й бадьорі:

   квіти та метелики і блискучі зорі.  

                                                                               (Наталя Забіла)